Департамент екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації

Середа, 17 жовтня 2018
      Шановні відвідувачі!

Раді вітати Вас на сторінках нашого сайту і висловлюємо щиру вдячність за інтерес до діяльності Управління. Впевнені, що наш сайт допоможе Вам отримати корисну інформацію.
Ми працюємо для Вас! 

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

Екологічний календар



2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь

 

Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
І дика качка тоскно обминає
Рудиментарні залишки багви

Серед природних систем нашої планети водно-болотні угіддя займають особливе місце. Якщо ліси вважають легенями біосфери Землі, то річкову мережу континентів можна назвати кровоносною системою наземних ландшафтів, завдяки якій відбувається обіг значної частини речовин, що забезпечують їх життєдіяльність.

Водними угіддями вважають усі типи внутрішніх, континентальних водойм – озера, ставки, водосховища, річки, струмки тощо, а також морські акваторії, на яких глибина в період відпливу не перевищує 6 м. Болота виокремлюють в особливий тип територій, що мають надмірний рівень зволоження. Вони виконують функцію накопичувача надлишку водних резервів у природних ландшафтах. У бездощові періоди болота поступово віддають свою воду річкам, річечкам і струмкам, не дають їм обміліти або й зовсім пересохнути. Гідрологічний режим верхових боліт зумовлюється атмосферними опадами, а низинних – ґрунтовими водами.

Водно-болотні угіддя мають велике як природне, так і соціокультурне значення завдяки своїй високій акумулятивній і продуктивній здатності, їх сполучній функції між суходільними та водними типами екосистем. Виключне екологічне значення таких територій також полягає в тому, що це місця перебування для 2/3 усіх видів рослин, тварин та риб, які визначаються видовим різноманіттям. Це - ділянки продукування біомаси та кисню, вони також виконують функцію природних резервуарів та фільтрів очищення води. На цій місцевості акумулюється волога, переходить поверхневий стік у підземний, знижується висота паводкової хвилі, збільшується тривалість паводку, а це сприяє попередженню катастрофічних явищ. Густа рослинність цих водоймищ закріплює береги річок, озер, морського узбережжя, відфільтровує забруднення, накопичує важкі метали, пестициди, очищуючи воду. Ось про такий „ланцюг” подбала матінка-природа.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою „Рамсарська конвенція” за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Цього року Конвенція відзначає свою 43 річницю. Всесвітній день водно-болотних угідь у 2014 році відзначається під девізом „Водно-болотні угіддя та сільське господарство: партнери для розвитку”, що підкреслює важливість водно-болотних угідь для підтримки сільського господарства та забезпечення сталого економічного розвитку в районах розташування водно-болотних угідь.

Водно-болотні угіддя стали основою для розвитку багатьох важливих культур по всьому світу. Разом з тим негативним наслідком є те, що осушення і меліорація заболочених земель для сільського господарства стає все більш поширеним явищем. У деяких регіонах більше 50% торфовищ, боліт, прибережних зон, прибережних територій озер і заплави річок були втрачені та трансформовані для сільськогосподарського використання.

На даний час міжнародний перелік включає 1970 угідь загальною площею 190,7 млн. га. Серед них і 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га на території України.

На території Черкаської області водно-болотні угіддя міжнародного значення відсутні. Загальна площа відкритих заболочених земель області складає 30,5 тис. га, внутрішніх вод – 135,8 тис. га.

До районів з найбільшою площею боліт відносяться Золотоніський, Черкаський, Жашківський, Драбівський та Чорнобаївський райони.

Найбільші водно-болотні угіддя області, що входять до складу природно-заповідного фонду області належать гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Шуляцьке болото" (Жашківський район) площею 940,0 га, орнітологічний заказник загальнодержавного значення "Липівський" (Золотоніський район) площею 4500,0 га, національний природний парк "Нижньосульський" (Чорнобаївський район) площею 7871 га, гідрологічні заказники місцевого значення "Ірдинське болото" (Черкаський, Смілянський райони) площею 857,5 га та "Конельське болото" (Жашківський район) площею 600,0 га, ботанічний заказник місцевого значення "Пташині острови" (Золотоніський район) площею 9654,36 га, загальнозоологічний заказник місцевого значення "Осокінські острови" (Черкаський район) площею 3500 га, ландшафтний заказник місцевого значення "Рогозинські острови" (Черкаський район) площею 660 га.

Одним з найбільш ефективних засобів збереження цінних природних комплексів водно-болотних угідь на сьогодні є виведення земель із господарського використання шляхом створення на них об’єктів природно-заповідного фонду.

Станом на 01.02.2014 із 524 території та об’єктів ПЗФ області –
134 об'єкти природно-заповідного фонду області мають у своєму складі водно-болотні угіддя (болота, штучні та природні водойми), загальною площею 34052,467 га.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови спільних зусиль усіх державних та недержавних підприємств і організацій, всього населення країни. І всі ми маємо цього прагнути, бо інакше не зможемо подолати нищівні для довкілля країни тенденції, що можуть вилитись у катастрофічні явища для всієї планети.

Довідка

Зараз мережа водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні нараховує 33 водно-болотних угіддя загальною площею 676 251 га.

 

1. Озеро Кугурлуй

2. Озеро Картал

3. Кілійське гирло

4. Озеро Сасик

5. Система озер Шагани-Алібей-Бурнас

6. Межиріччя Дністра і Турунчука

7. Північна частина Дністровського лиману

8. Тилігульський лиман

9. Дельта Дніпра

10. Ягорлицька затока

11. Тендрівська затока

12. Каркінітська та Джарилгацька затоки

13. Центральний Сиваш

14. Східний Сиваш

15. Молочний лиман

16. Обитічна коса та Обитічна затока

17. Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса

18. Білосарайська коса та Білосарайська затока

19. Крива затока та Крива коса

20. Шацькі озера

21. Заплава річки Прип'ять

22. Заплава річки Стохід

23. Озеро Синевир

24. Торфово-болотний масив Переброди

25. Поліські болота

26. Заплава Десни

27. Бакотська затока

28. Пониззя річки Смотрич

29. Дніпровсько-Орільська заплава

30. Великий Чапельський під

31. Аквально-скельний комплекс Карадагу

32. Аквально-скельний комплекс мису Казантип

33. Аквально-прибережний комплекс мису Опук

 

 

Переглядів: 828
 
You are here: